Доброго дня! Я буду реєструвати авторські права на музичний збірник. Мене цікавить таке питання. Чи повинна реєструватися окремо назва музичної групи якій належить диск. Сьома Ірина Олександрівна.

Об’єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, що зазначені у частині першій статті 8 Закону України „Про авторське право і суміжні права”. В свою чергу, відповідно до статті 9 Закону України „Про авторське право і суміжні права” частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону. Тобто, діюче законодавство у сфері авторського права передбачає правову охорону лише тих назв, які пов’язані з певним твором. Таким чином, назва музичної групи не є об’єктом авторського права, а отже, і не може бути зареєстрованою як твір в Державному департаменті інтелектуальної власності.
Однак, слід зазначити, що назві музичної групи може надаватись правова охорона відповідно до Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” (далі – Закон), якщо вона буде об’єктом Знака (Знак – позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб). Відповідно до частини другої статті 5 зазначеного Закону, об’єктом Знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень.

Вельмишановний Володимире Олександровичу! Дозвольте задати запитання щодо оплати зборів на об’єкти інтелектуальної власності. Згідно п. 2 Роз’яснень з питань застосування Порядку плати зборів (Наказ Державного департаменту № 72 від 13.05.2008): - у разі коли заявником відповідного патенту є винахідник (винахідники) винаходу чи корисної моделі, кожен збір за дії, пов\'язані з охороною прав на ці об\'єкти, за винятком зборів за кодами 13300, 13400, 22200, 22400, 32100 і 32300, сплачується у розмірі 5 відсотків установленого розміру (п. 3 Порядку), - у разі коли заявником патенту на винахід (корисну модель) є неприбуткові установи та організації, кожен збір за дії, пов\'язані з охороною прав на винахід (корисну модель), за винятком зборів за кодами 13300, 13400 і 13500, сплачується у розмірі 10 відсотків установленого розміру (п. 3-1 Порядку). Згідно п. 11 Роз’яснень з питань застосування Порядку плати зборів (Наказ Державного департаменту № 72 від 13.05.2008): Положення абзацу першого пункту 3 та пункту 31 Порядку щодо зниження розмірів зборів не застосовуються, якщо серед заявників чи власників відповідного патенту або свідоцтва є особи, які не зазначені у цих положеннях. Згідно п. 9 Роз’яснень з питань застосування Порядку плати зборів (Наказ Державного департаменту № 72 від 13.05.2008): Якщо Порядком та додатком до Порядку передбачено декілька підстав для зменшення та/або збільшення розміру певного збору, обирається одна з усіх наявних підстав. Запитання: Нами була надіслана заявка, у якій заявниками є: 1) університет (неприбуткова організація); 2) автори заявки (фізичні особи). Однак, всупереч наведеному вище п. 9 надійшов лист про те, що склад власників не підпадає під п. 3.1. Постанови КМУ і збори необхідно сплачувати у повному обсязі. Чи правомірний такий лист відділу забезпечення державної реєстрації і як нам діяти?

На Ваше звернення щодо застосування положень Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 року № 1148 (далі – Постанова № 1148) повідомляємо.

З моменту набрання чинності постанови № 1148 Державний департамент інтелектуальної власності (далі – Держдепартамент) систематично аналізує практику застосування Порядку, розглядає звернення заявників щодо удосконалення його положень та вживає відповідних заходів. З цією метою періодично переглядаються та удосконалюються Роз’яснення з питань застосування Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності.

На сьогодні Держдепартаментом підготовлено проект змін до зазначених роз’яснень, які врегульовують порядок сплати зборів у разі, коли заявником (заявниками) чи власником (власниками) патенту на винахід (корисну модель) є разом винахідник (винахідники) та неприбуткові установи або організації, та сприятимуть удосконаленню його положень і їх однозначному застосуванню.

Відповідний нормативно-правовий акт найближчим часом буде розміщено на офіційному веб-порталі Держдепартаменту (www.sdip.gov.ua) та опубліковано в офіційному бюлетні „Промислова власність”.

Доброго дня, пане Валентине. Мене хвилює наступне питання: в липні помер мій батько, який був автором та співавтором багатьох винаходів та патентів, я є єдиною спадкоємицею. У державній нотаріаьній конторі, при поданні на спадщину мені порадили звернутися до Вашого департаменту по довіку про наявність у мого батька авторських праць та винаходів. Скажіть будь ласка, яким чином я можу отримати дану довіку та успадкувати дане право на власність. Дуже дякую. З повагою, Олена Харченко.

Відповідно до статті 422 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі – ЦКУ) право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором. Відповідно до частини першої статті 1218 ЦКУ до складу спадщини входять усі права та обов'язки, зокрема, майнові права інтелектуальної власності, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Довідка по наявність майнових прав інтелектуальної власності на об‘єкти права інтелектуальної власності може бути надана Державним департаментом інтелектуальної власності у разі надходження до нього відповідного запиту державної нотаріальної контори.

Крім того повідомляємо, що права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, особисті немайнові права, до складу спадщини не входять (стаття 1219 ЦКУ).
Відповідно до статті 423 ЦКУ:
- особисті немайнові права інтелектуальної власності належать творцеві об'єкта права інтелектуальної власності (винахіднику);
- особисті немайнові права інтелектуальної власності не залежать від майнових прав інтелектуальної власності;
- особисті немайнові права інтелектуальної власності не можуть відчужуватися (передаватися), за винятками, встановленими законом.
Згідно з частиною 5 статті 8 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” винахіднику належить право авторства, яке є невід'ємним особистим правом і охороняється безстроково.

Здравствуйте! Подскажите, выдается ли новое свидетельство (какой-либо другой документ) при изменении собственника торговой марки по договору передачи имущественных прав интеллектуальной собственности на торговую марку. Какова процедура выдачи/получения таких документов. Спасибо. С уважением, Кравчук Т.И.

Відповідно до частини першої статті 427 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі. Згідно з пунктом 9 статті 16 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 15.12.1993 № 3689-XII (далі – Закон) у разі опублікування відомостей про передачу права власності на знак стосовно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг Установа видає нове свідоцтво на ім'я особи, якій передане це право, за наявності документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва.

При передачі права власності на знак повністю видача нового свідоцтва законодавством не передбачена.
Порядок подання до Державного департаменту інтелектуальної власності (далі – Держдепартамент) документів для публікації в офіційному бюлетені „Промислова власність” (далі – бюлетень) та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг (далі – Реєстр) відомостей про передачу права власності на знак визначається Інструкцією про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстрів відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг, затвердженою наказом МОН вiд 03.08.2001 № 576, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.2001 за № 718/5909 (далі – Інструкція).

Згідно з зазначеною Інструкцією до Держдепартаменту подають такі документи:
- заяву про публікацію та внесення до Реєстру відомостей в 1 прим.;
- договір або нотаріально засвідчений витяг з договору у 3 прим.;
- документ про сплату збору за опублікування відомостей;
- довіреність, оформлену з дотриманням вимог чинного законодавства, якщо документи від імені сторони договору подає представник у справах інтелектуальної власності (патентний повірений) або інша довірена особа;
довіреність на ім'я представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного), оформлену з дотриманням вимог чинного законодавства, від правонаступника власника свідоцтва, якщо він є іноземною особою або особою без громадянства, яка проживає чи має постійне місцезнаходження поза межами України.
Після публікації та внесення до Реєстру відомостей про передачу права власності на знак Держдепартамент направляє на адресу, зазначену у заяві, два примірники договору або два примірники витягу з договору, щодо якого опубліковано та внесено відомості до Реєстру, та один примірник рішення про публікацію та внесення до Реєстру відомостей. З зазначеною Інструкцією можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Держдепартаменту.

Добрый день! Подскажите, пожалуйста, возможно ли оформление физическим лицом резидентом Украины сценического псевдонима и договора на передачу имущественных интеллектуальных прав на музыкальное произведение без участия патентного поверенного с помощью обычного юриста? Святослав.

Заявку на реєстрацію авторського права або договору, який стосується права автора на твір, може подати суб’єкт авторського права або його довірена особа за довіреністю, що оформлена у встановленому порядку. Більш детальну інформацію можна отримати на веб-порталі http://www.sdip.gov.ua/ua/authors_rights.html .

Добрий день, шановний В. Чеботарьов. Підкажіть будьласка, з чого потрібно розпочати для реєстрації музичних творів. Справа в тому, що я пишу сама музичні твори і хочу як автор їх захистити. Потрібно в подальшому музичні твори реєструвати? І скажіть будь ласка, що краще зареєструвати чи запатентувати? Надія.

Разом з тим, слід зазначити, що реєстрація не є обов’язковою і вирішувати, реєструвати своє авторське право чи ні, повинен сам автор.

Добрий день. Звертаюсь до Вас за консультацією у зв’язку з тим, що у мене є намір зайнятись розповсюдженням аудіокниг через Інтернет і через це виникають наступні питання відносно дотримання вимог законодавства щодо авторських та суміжних прав:
1. Чи дозволяє українське (і міжнародне ) законодавство подібне питання вирішувати з організаціями, які займаються колективним управлінням авторськими та суміжними правами?
2. Якщо дозволяє, то з якою інстанцією в Україні можна укласти відповідну угоду?
3. Якщо не дозволяє, тоді яким чином можна вирішити питання щодо дотримання авторських та суміжних прав на розповсюдження тих чи інших аудіокниг? Наперед дякую за відповідь. З повагою, Ілля, приватний підприємець.

Згідно зі статтею 45 Закону України „Про авторське право і суміжні права” (далі – Закон) суб’єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами:
- особисто;
- через свого повіреного
- через організацію колективного управління.
Згідно з статтею 48 Закону організації колективного управління діють на основі одержаних повноважень. Повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб’єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі.
Міжнародне та вітчизняне законодавство не містить обмежень щодо управління, зокрема, правом на розповсюдження творів та об’єктів суміжних прав або правом на надання доступу до них, зокрема, через мережу Інтернет.
Однак необхідно, щоб такі права були передані на управління такій організації авторами та іншими суб’єктами авторського права і (або) суміжних прав згідно з вимогами статті 48 Закону, про що було зазначено вище.
З переліком діючих в Україні організацій колективного управління можна ознайомитися тут: http://www.sdip.gov.ua/ua/managment_information.html .

1. Дуже хотілося б дізнатися коли саме вийде номер "Авторське право та суміжні права" за перше півріччя 2008 року? 2. Чому так відстає поточна статистика за авторським правом? Вже липень, а можна переглянути дані лише за квітень. Великодний Станіслав.

1) Офіційний бюлетень "Авторське право і суміжні права” виходить з періодичністю один раз на чотири місяці (3 бюлетені на рік). Випуск бюлетеню № 15 за січень, лютий, березень, квітень 2008 року готується до друку.
2) Станом на 27 серпня 2008 року статистистичні дані щодо кількості поданих заявок та здійснених реєстрацій авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, розміщені на сайті Державного департаменту інтелектуальної власності від початку поточного року по липень включно. В вересні буде розміщена інформація за серпень.

Доброго дня! Звертаюсь до Вас з питанням стосовно Наказу Міністерства освіти і науки україни "Про затвердження порядку здійснення відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах" № 780/123/561/ від 24.11.2003 р. Нажаль, самотужки я не можу знайти відповідей, сподіваюсь на Вашу допомогу.

Питання наступне. Є дві сторони: Україна та інша країна, виробник та імпортер. Чи здійснюють за кордоном у своїй країні виробники обладнання, наприклад DVD програвачів, зазначені відрахування? Чи не здійснює ці відрахування українське підприємство організаціям колективного управління вдруге?

Взагалі не зрозуміло, за що має платити підприємство при імпортуванні обладнання. Якщо особа хоче прослухати диск, наприклад, Ірини Білик, то зрозуміло, що за вона має його придбати, і ці кошти потім отримає співачка. А кому сплачує підприємство, коли воно має намір придбати обладнання для подальшої реалізації. Воно не може знати намірів своїх покупців. Чи будуть вони відтворювати твори і виконаня, чи не будуть, якщо будуть, то які конкретно. Яким чином тоді організації колективного управління перераховують зазначені відрахування аторам, власникам суміжних прав? Як тоді вираховується вірогідніть відтворення творів тих чи інших авторів?

Ще питання стосовно практики перераховування відрахувань. Хто на цей момент контролює їх здійснення? Як це питання буде узгоджено з Митною службою України з урахуванням тих, змін до законопроектів, які плануються ввести. Буду дуже зячна за Вашу відповідь. Наталя.

Практика здійснення відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, застосовується в багатьох країнах світу. Зокрема застосовується у Франції, Фінляндії, Німеччині, Угорщині, Швеції тощо.

В Україні збір відрахувань здійснюється відповідно до статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права”. Виплата винагороди виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні права, здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах.

Розміри відрахувань (відсотків), що мають сплачуватися виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 року № 992 „Про розміри відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосування яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах”.

Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв перераховуються визначеним Установою організаціям колективного управління (уповноваженим організаціям). На даний час уповноваженою організацією в даному напрямку визначено об’єднання підприємств „Український музичний альянс” (свідоцтво Державного департаменту інтелектуальної власності від 20.12.2007 № 2/У). Отримання додаткової інформації щодо процесу збору та виплати відрахувань можливе від зазначеної організації (www.uma.in.ua).

Добрий день, підкажіть, будь ласка, де можна ознайомитися зі зразком клопотання про надання виписки з реєстру, а також яким нормативно-правовим актом затверджена ця форма. Чи може це бути вільної форми. Олена.

Відповідно до пункту 2 статті 13 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, частини 3 статті 22 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, пункту 2 статті 16 Закону України „Про охорону прав на промислові зразки” та пункту 3 статті 12 Закону України „Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем”, пункту 5 статті 14 Закону України „Про охорону прав на зазначення походження товарів” та згідно з п. 4 Положення про Державний реєстр патентів України на винаходи, затвердженого наказом МОН від 12.04.2001 № 291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2001 за № 379/5570, Положення про Державний реєстр патентів України на корисні моделі, затвердженого наказом МОН від 20.06.2001 № 469, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.07.2001 за № 558/5749, Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки, затвердженого наказом МОН від 12.04.2001 № 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2001 за № 378/5569, Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого наказом МОН від 10.01.2002 № 10, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.01.2002 за № 64/6352, Положення про Державний реєстр України топографій інтегральних мікросхем, затвердженого наказом МОН від 12.04.2001 № 292, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2001 за № 375/5566, та Положення про Державний реєстр України назв місць походження та географічних зазначень походження товарів і прав на використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів, затвердженого наказом МОН від 13.12.2001 № 798, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2001 р. за № 1086/6277, після внесення до реєстрів відомостей будь-яка особа має право ознайомитися з ними та одержати відповідно до свого клопотання виписку з реєстру щодо відомостей про охоронний документ, за умови сплати збору за подання цього клопотання.

Виписка стосується одного охоронного документа та містить відомості, зазначені в клопотанні. Форма клопотання зазначеними нормативно-правовими актами не встановлена.

Здравствуйте, господин Дмитришин! Согласно действующему законодательству Украины, переход прав собственности на товарную марку происходит после государственной регистрации договора в вашем Департаменте. Есть ли Типовая форма договора для оформления этого перехода или Образец, форма и содержание коего у вас не вызовет нареканий?

Процедура подання до Державного департаменту інтелектуальної власності (далі – Держдепартамент), розгляду, публікації та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг (далі – Реєстр) відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг визначається Інструкцією про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстрів відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг, затвердженою наказом МОН вiд 03.08.2001 № 576, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.2001 за № 718/5909 (далі – Інструкція).
Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 розділу 2 Інструкції у договорі або витягу з договору повинні бути вказані:
- сторони договору;
- предмет договору;
- номер свідоцтва;
- перелік товарів і послуг із зазначенням класів МКТП, на які поширюється передача права власності;
- місцезнаходження (місце проживання) сторін.
Типова форма договору Інструкцією не передбачена.

Шановний Володимире Степановичу! Скажіть, будь ласка, чому такий неякісний переклад МКТП в 9 ред.? "Комп'ютерний програмний статок", замість "Комп’ютерне програмне забезпечення" (кл. 45 МКТП); "Бібліотеки перемісні" (кл. 41) тощо. Клим Братківський.

Дуже вдячні Вам за виявлений інтерес щодо перекладу з англійської мови на українську МКТП-9. У зв’язку із Вашим запитанням про неякісний переклад зазначеної класифікації повідомляємо наступне.

Державним департаментом інтелектуальної власності (далі – Держдепартамент) постійно здійснюються заходи на виконання основних завдань у рамках патентно-інформаційної діяльності, задля досягнення найбільш повного та всебічного задоволення суспільних потреб та вимог експертизи у всебічній, достовірній, актуальній, сучасній та найновішій патентній інформації. Так, на підставі наказу Державного департаменту інтелектуальної власності від 28 березня 2008 року № 36, здійснено публікацію та розміщення на веб-сайті 2-го, зміненого, видання МКТП-9, метою якого є удосконалення українськомовного перекладу МКТП-9, спрямоване на поліпшення якості класифікування товарів і послуг.

Для сучасної української науково-технічної термінології характерним є стан неусталеності в українській лексикографії. Тому під час перекладу на українську мову МКТП-9 та 2-го, зміненого, видання МКТП-9, Держдепартамент керувався обов’язковими для використання нормативними документами щодо української науково-технічної термінології, якими є Державні стандарти України (ДСТУ).

Таким чином, термінологія українського перекладу МКТП-9 відповідає вимогам до термінів, установленим Державним стандартом України ДСТУ 3966-2000 “Термінологія. Засади і правила розробляння стандартів на терміни і визначення понять” (відповідно до цього ДСТУ утворені обидва зазначені Вами терміни) та іншими ДСТУ на терміни і визначення понять з різних предметних галузей. Зокрема, зазначений Вами термін “Комп’ютерний програмний статок” включено до МКТП-9 згідно з відповідними стандартами, що перелічені в розділі 35.080 “Розробляння програмного статку і системної документації” Українського класифікатора нормативних документів (ДК 004-2003), який набув чинності з 01.10.2003р. відповідно до наказу Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. № 53.

Добрий день! Я представляю логістичну компанію. Ми зареєстрували торговельну марку і зараз хочемо отримати доменне ім’я в зоні .ua, але від провайдера отримали відмову, бо торговлена марка складається з чотирьох слів і нам необхідно вивести з-під захисту три слова, щоб отримати дозвіл на реєстрацію доменного імені. Що ви нам порадите робити в такій ситуації? Чи нам потрібно виводити слова, якщо в нашої компанії є права на назву з одним словом у Франції. Крім того, доменні імена з одним словом належать компанії в Італії, Швейцарії, Росії, Білорусі. Яка процедура виведення з-під захисту частини торгової марки? Павло.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” (далі – Закон) знак, це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Статтею 5 Закону передбачено, що обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Законом не передбачено можливості внесення змін до зображення зареєстрованого знаку для товарів і послуг.

Добрый день. Интересует трактовка термина "компьютерная программа бесплатна не для коммерческого использования". В частности интересует использование программы Far на предприятии. Так же хотелось бы, чтоб Ваше разъяснение было подкреплено нормативной базой, поскольку вопрос рассматривается с юридической точки зрения. Заранее благодарна. Куропятник Наталья.

Глава 4 Господарського кодексу України (далі – Кодекс) “Господарська комерційна діяльність (підприємництво)” визначає, що підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 Кодексу).

Згідно з частиною 2 статті 3 Кодексу господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

У своєму запитанні ви зазначаєте, що вас цікавить використання комп’ютерної програми на підприємстві. Частина 2 статті 62 Кодексу передбачає, що підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

Отже, якщо умови ліцензії передбачають, що комп’ютерна програма може використовуватися безоплатно не для комерційного використання, то безоплатно її можна використовувати на підприємстві, яке займається некомерційною господарською діяльністю. Якщо ж підприємство займається господарською комерційною діяльністю, використання комп’ютерної програми буде платним.

Добрый день. Интересует трактовка термина "компьютерная программа бесплатна не для коммерческого использования". В частности интересует использование программы Far на предприятии. Так же хотелось бы, чтоб Ваше разъяснение было подкреплено нормативной базой, поскольку вопрос рассматривается с юридической точки зрения. Заранее благодарна. Куропятник Наталья.

Глава 4 Господарського кодексу України (далі – Кодекс) “Господарська комерційна діяльність (підприємництво)” визначає, що підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 Кодексу).

Згідно з частиною 2 статті 3 Кодексу господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

У своєму запитанні ви зазначаєте, що вас цікавить використання комп’ютерної програми на підприємстві. Частина 2 статті 62 Кодексу передбачає, що підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

Отже, якщо умови ліцензії передбачають, що комп’ютерна програма може використовуватися безоплатно не для комерційного використання, то безоплатно її можна використовувати на підприємстві, яке займається некомерційною господарською діяльністю. Якщо ж підприємство займається господарською комерційною діяльністю, використання комп’ютерної програми буде платним.

Кому належать майнові права на статті опубліковані на інтеренет сайті, якщо їх написанням займалися особи, які знаходяться у трудових відносинах з власником даного сайту? Як правильно захистити авторські права роботодавця на такі статті? Як найкраще оформити трудові відносини (щодо авторських прав на статті) з працівниками? Тетяна.

Згідно зі статтею 429 Цивільного кодексу України майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.

Трудові відносини з працівниками щодо авторських прав на статті необхідно оформляти у відповідності з вимогами зазначених вище положень законодавства. Оптимальний варіант оформлення відповідних відносин залежить від конкретних умов. Якщо є необхідність детального врегулювання авторських прав, це можна зробити у трудовому договорі (контракті). У випадку специфіки окремих статей, авторські права на них можна оформити окремим цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.

Відповідно до частини другої та п'ятої статті 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права" авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Суб'єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.

Порядок державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються авторського права автора на твір, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1756 "Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються авторського права автора на твір".

Зазначену реєстрацію за дорученням Держдепартаменту здійснює Державне підприємство "Українське агентство з авторських та суміжних прав".

Заявки на державну реєстрацію подаються за адресою: вул. Б.Хмельницького, буд. 34, Київ, 01030, ДП УААСП, тел.: 278-77-64. Детальна інформація - http://www.uacrr.kiev.ua/ukr/u_v_reg/u_g_v_reg.htm.

Добрий день! Я є співавтором комп'ютерної програми (службового твору), над якою працював за трудовим договом. Співавтором являюсь та маю майнові права згідно ст. 429 ЦКУ. Також співавторами цієї комп'ютерної програми є компанія, де я працюю, та декілька інших працівників компанії, що працювали над цим твором. Як я можу зареєструвати свої майнові права, якщо компанія не визнає моїх майнових прав на цю програму? Отже я не зможу подати заяву на реєстрацію твору, тому що хоча б один співавтор (як мінімум компанія) не підпишеться під цією заявою. І ще, можливо, компанія вже зареєструвала свої права на цю програму, як я про це можу дізнатись і захистити свої майнові права на програму? Ця комп'ютерна програма на даний момент ще не опублікована (не знаходиться в експлуатації). З повагою, Олександр.

Порядок державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються авторського права автора на твір, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1756 "Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються авторського права автора на твір" (далі – Постанова).

Зазначену реєстрацію за дорученням Держдепартаменту здійснює Державне підприємство "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (далі - ДП УААСП) . Докладно про реєстрацію - http://www.uacrr.kiev.ua/ukr/u_v_reg/u_g_v_reg.htm.

Якщо ви бажаєте перевірити, чи зареєструвала компанія свої права на комп’ютерну програму, ви можете звернутися до ДП УААСП (вул. Б.Хмельницького, буд. 34, Київ, 01030, ДП УААСП, тел.: 278-77-64) для одержання відповідного витягу з реєстру.

Пункт 12 Постанови передбачає, що у разі коли твір створено у співавторстві, у заяві зазначається прізвище, ім'я та по батькові кожного автора. Відносини співавторів визначаються в укладеній між ними угоді.

Згідно з пунктом 24 Постанови у процесі ведення Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір та Державного реєстру договорів, які стосуються права автора на твір, до них можуть бути занесені відомості, зокрема, щодо зміни складу авторів, визнання реєстрації недійсною, зміни у відомостях про передачу (відчуження) майнових прав, зміни у відомостях про передачу (відчуження) майнових прав; надання дозволу на використання твору; зміни у відомостях про надання дозволу на використання твору.

Підставою для занесення до Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір відомостей, зазначених у пункті 24 Постанови, є, зокрема, рішення суду.

Згідно зі статтею 432 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності.

Отже, для захисту своїх порушених прав ви маєте право звернутися до суду, зокрема, з вимогою визнати себе співавтором комп’ютерної програми і обґрунтовувати в суді цю вимогу за допомогою засобів доказування.

Стаття 57 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Доброго дня, звертається до Вас програміст управління газового господарства. Мною розроблено файл конфігурації до технологічної платформи 1С Абонент газового господарства.(ведення розрахунків та облік споживання газу абонентами - населення). Програма експлуатується півтора року, на облік в балансі підприємства не взята і лише в усній домовленості було прийнято рішення про її впровадження.

Сьогодні інші організації газопостачання цікавляться цією програмою. Чи можу я отримати авторські права на цю програму?

(З 1 грудня 2006 я зареєструвався в держадміністрації як фізична особа, суб‘єкт підприємницької діяльності, вид діяльності - розробка та впровадження програмного забезпечення, та в податковій адміністрації став на облік з видом оподаткування - єдиний податок).

Керівництво не проти оформити договір на розробку цієї програми та оформити акт виконаних робіт за символічну ціну з отриманням прав на експлуатацію цієї програми та взяти на облік, без права передачі або продажу її третій стороні. Наконечний Анатолій Олександрович.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі – Закон) комп'ютерна програма - набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах);

У запитанні ви зазначаєте, що створили файл конфігурації. Цей файл буде об’єктом авторського права, якщо він є результатом творчої діяльності.

Відповідно до частини другої та п'ятої статті 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права" авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Але, оскільки ви повідомили, що працюєте програмістом управління газового господарства, слід звернути увагу на те, що авторські права на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, мають певні особливості.

Згідно зі статтею 429 Цивільного кодексу України особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт. У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об'єкт можуть належати юридичній або фізичній особі, де або у якої працює працівник.

Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.

Добрый день, Валентин Павлович.
ООО "Честная музыка" является исключительным обладателем авторских и смежных прав на каталоги "Продюсерского центра Макса Фадеева", "Студии "Монолит", Студии "Союз", Танцевальный Рай, Диско Интернешнл центр и др. Доля музыкальных прав "Честной музыки" составляет более 12% на рынке Укарины. Мы, как нам известно, являемся единственными правообладателями в Украине, которые ведут активную борьбу с пиратством в сети Интернет. Хотя нас не приглашали на круглый стол 31 января 2007 года на тему "Пиратство в сети Интернет и стратегии борьбы" по "непонятным" причинам, считаем своим долгом высказать одно небольшое соображение.

У нас вызывает недоумение относительно участия организаций коллективного управления на рынке распространения музыки в сети Интернет. Ведь, как известно, в России организации коллективного управления являются самыми главными пособниками интернет-пиратству. В Украине происходит та же тенденция - многие существующие организации коллективного управления (Обериг, УААСП) лицензируют интернет-пиратов. По поводу подхода ОКУ в смысле лицензирования "публичных прав" хочу обратить Ваше внимание на рекомендации Президиума ВХСУ от 10.06.2004 N 04-5/1107, а именно п. 29: "Розміщення творів у мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання, є їх відтворенням у розумінні статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" ( 3792-12 ), і тому на таке розміщення творів поширюється дія статті 15 цього Закону. Якщо у зв'язку з таким розміщенням порушуються майнові права суб'єкта авторського права, визначені статтею 15 названого Закону, то це дає підстави для судового захисту авторського права (пункт "а" статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права")."

Поэтому хотелось бы услышать от Вас, с учетом того, что на сайте ГДИС размещена информации о приглашенный на указанный кургылй стол ОКУ, ответ на следующие вопросы:

1. Какое отношение организации коллективного управления и уполномоченные организации коллективного управления, по Вашему мнению, являются субъектами правоотношений по лицензированию музыкального контента в сети Интернет?

2. По каким критериям происходил "отбор" приглашенных на указанный круглый стол от "представителей музыкальной индустрии"? Благодарю за содержательный и однозначный ответ. Коктыш Вадим.

Стаття 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі – Закон) встановлює, що організація колективного управління (організація колективного управління майновими правами) - організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку;

Функції організацій колективного управління, визначені статтею 49 Закону, передбачають, зокрема, укладення договорів про використання прав, переданих в управління. Умови цих договорів повинні відповідати положенням статей 31-33 цього Закону.

Частина 1 статті 32 Закону передбачає, що автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору.

Згідно з частиною 5 цієї статті право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Отже, організації колективного управління, зважаючи на наведені вище норми Закону, можуть бути суб’єктами правовідносин щодо ліцензування музичного контенту в мережі Інтернет, якщо суб’єкти авторського права та\або суміжних прав, інтереси яких вони представляють, надали організаціям колективного управління за договором повноваження на управління відповідними правами.

Частина 1 статті 4 Закону (повноваження Установи у сфері охорони авторського права і суміжних прав) передбачає, що установа, зокрема, надає методичну допомогу організаціям колективного управління, сприяє діяльності організацій колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, пов'язаної з виконанням функцій, які визначені статтею 49 Закону.

Шановний пане Чеботарьов! Підскажіть будь ласка відповідь на таке питання. На яких принципах будуються відносини телерадіокомпаній з організаціями колективного управління. За якими критеріями телерадіоорганізація має обирати організацію колективного управління ? Віталій.

Відповідно до статтей 1, 43, 45 - 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" управління на колективній основі майновими правами суб‘єктів авторського права і (або) суміжних прав можуть здійснювати організації колективного управління.

Під час своєї діяльності телерадіокомпанії можуть використовувати об´єкти авторського права (твори, у тому числі аудіовізуальні твори) і об´єкти суміжних прав, зокрема фонограми, відеограми та зафіксовані у них виконання. Якщо телерадіокомпанія використовує об´єкти авторського права і суміжних прав (наприклад, радіокомпанія передає музичний твір, права на який належить: автору слів, композитору (авторські права), а також виконавцю, виробнику фонограм (суміжні права)), тоді потрібно укласти договори з:

1) організацією колективного управління, що управляє майновими правами суб´єктів авторського права; 2) організацією колективного управління, що управляє майновими правами суб´єктів суміжних прав, а саме: уповноваженою організацією колективного управління.

У першому випадку телерадіокомпанія за власним вибором може укласти договір із організацією колективного управління, яка представляє права суб´єктів авторського права. Законодавством у сфері авторського права і суміжних прав не передбачені критерії, на підставі яких телерадіокомпанія повинна обирати організацію колективного управління.

На сьогодні на обліку в Держдепартаменті перебувають 12 організацій колективного управління, серед яких авторськими правами, у відповідній сфері, практично займаються наступні організації:

1. ДП „Українське агентство з авторських та суміжних прав”. 

2. Громадська організація “Об’єднання правоволодарів у сфері образотворчого мистецтва та архітектурної діяльності “Статус”.

3. Всеукраїнське об’єднання суб’єктів авторських і суміжних прав “Оберіг”.

4. Всеукраїнська громадська організація Гільдія кінорежисерів “24/1”.

5. Асоціація „Дім авторів музики в Україні”.

6. Всеукраїнська громадська організація „Автор”.

7. Всеукраїнська громадська організація „Українська Авторська Спілка”

8. Всеукраїнська громадська організація „Всеукраїнське Агентство з авторських та суміжних прав”.

У випадку використання об´єктів суміжних прав, а саме: фонограм, відеограм та зафіксованих у них виконань, виплата винагороди виконавцям, виробникам фонограм, відеограм здійснюється телерадіокомпанією виключно через уповноважені організації колективного управління (стаття 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права", розділ ІІ додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 „Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплати”). На сьогодні, визначено та практично здійснює збір винагороди з телерадіокомпаній та її розподіл уповноважена організація - об’єднання підприємств “Український музичний альянс”. Тому телерадіокомпанії для виплати винагороди за використання фонограм, відеограм та зафіксованих у них виконань, достатньо укласти договір із зазначеною уповноваженою організацією колективного управління.